Цифрова колекція наукової бібліотеки
Державного природознавчого музею
НАН України

Наукова бібліотека Державного природознавчого музею НАН України – це галузева бібліотека природничого напрямку, яка входить до бібліотечної мережі НАН України. Її фонд налічує понад 72 тисячі документів.

Бібліотека була заснована на початку ХІХ століття і вважається однією з найстаріших бібліотек в Україні.

Основою фонду бібліотеки стала унікальна збірка, яку започаткував Юзеф Каласанти Дідушицький (1776-1847). Спочатку це була приватна колекція книг з питань польської та світової літератури, стародруків, рідкісних рукописних видань, пергаментних та іконографічних матеріалів, яку Ю. Дідушицький розпочав збирати з 1812 року. Вона зберігалася у маєтку Дідушицьких у с. Поториця на Сокальщині (Львівська обл.) і згодом отримала назву "Бібліотека Поторицька". Завдяки частим гостям маєтку: відомим університетським професорам, письменникам, артистам, надбання Ю. Дідушицького стали відомими у бібліофільських колах, а сам господар отримав репутацію авторитетного колекціонера. Підтримуючи зв'язки з книгарнями Львова, Кракова і Відня, здійснюючи книгообмін з відомими бібліофілами і завдячуючи своїм фінансовим можливостям, Ю. Дідушицький зібрав бібліотеку у кількості понад 10 тис. томів.

У 1857 р. його син Володимир Дідушицький (1825-1899) перевіз бібліотеку з Поториці до Львова і з 1863 р. почав комплектувати її переважно природничою літературою, яка станом на 1.03.1865 р. нараховувала 18325 друкованих томів, 321 одиницю рукописних книг, 203 документи (з яких 93 пергаментних), 1473 автографи, 2568 малюнків.

З 1858 р. Поторицька бібліотека стала доступною для науковців, журналістів, письменників і студентів. Збереглися "Правила випозичання книг Поторицької бібліотеки", датовані 1866 р., та журнали обліку випозичених книг 1863, 1868-1900 рр

.

З 1870 р. бібліотека почала функціонувати як складова частина заснованого В. Дідушицьким Природничого музею. Поступово в ній формувався фонд наукової літератури, необхідної для вивчення і використання музейних предметів. Усі книги були позначені печаткою Поторицької бібліотеки, а згодом печатками і екслібрисом Природничого музею імені Дідушицьких у Львові. Фундатор музею усіляко сприяв розвитку бібліотеки, використовуючи свої зв’язки у науковому світі, оскільки був членом багатьох наукових та громадських організацій, а коли організував при Оссолінеумі (сьогодні ЛЛНБ ім. Василя Стефаника) власну друкарню, було започатковано обмін виданнями. Це і стало одним з основних джерел поповнення бібліотечного фонду. Музей налагодив контакти з багатьма науковими установами, університетами, товариствами Польщі, Австрії, Німеччини, Чехії, Литви, Франції, Швейцарії, Фінляндії, США та ін. Іншим джерелом поповнення бібліотечних фондів були дари, як поодиноких видань, так і комплектів книг з автографами авторів. Звертаючись до різних документальних джерел, знаходимо прізвища багатьох відомих вчених, які передавали в дар свої монографії та статті. Так, у квітні 1900 року бібліотеці музею було передано в дар літературу у кількості 407 томів так званої «Варшавської бібліотеки» відомого геолога Л. Цейшнера. У 1931 р. зоолог Ф. Зайцев надіслав 320 відбитків і книг з Пулав, а в 1932 р. родина зоолога Я. Ломницького, який очолював музей у 1915-1931 рр., передала майже 300 важливих наукових публікацій. У 1940 р. до бібліотеки музею було перевезено частину бібліотечних фондів природничого профілю з Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (НТШ), серед яких були перші україномовні видання українських вчених: І. Верхрадського, О. Волощака, В. Левицького, С. Пастернака та ін.

У бібліотеці музею зберігаються книги, починаючи від XVI ст., історико-культурна та наукова цінність яких очевидна. У фонді представлено понад

100 іноземних стародруків (до 1800 р. видання), серед яких перша енциклопедія природознавства "Природнича історія" римського вченого Плінія Старшого, видана у 1548 р. (палеотип) і 1779 р. у 37 книгах, книги давньогрецького філософа і вченого Аристотеля, який вніс вагомий внесок у становлення біології як науки.

До таких унікальних книг належать і прижиттєві видання всесвітньо відомих природознавців – перша енциклопедія зоологічних знань швейцарського природознавця, бібліографа К. Геснера "Історія тварин" у 5-ти томах (1598-1613); книги польського природознавця шотландського походження Ю. Йонстона, серед яких "Природнича історія" (1650-1653); книга французького письменника, популяризатора науки Б. Фонтенеля "Бесіди про велич світу" (1765); книги німецького ботаніка Й. Х. Шребера, зокрема, "Опис трав з їхніми рисунками" (1769); енциклопедія "Історія природи" (1785) французького природознавця Д.-Л. Бюффона, який на 100 років раніше за Ч. Дарвіна досліджував проблему походження видів; багато видань наукових праць шведського природознавця К. Ліннея, виданих до 1778 р.; перша "Природнича історія безхребетних" (1792) французького вченого Ж. Г. Брюгієра; книги Ж.-Б. Ламарка, Н. Поди, Г. В. Добеля та багато інших, виданих до 1800 р.

Періодичні видання бібліотеки завжди були важливою складовою частиною фонду. У них широко представлені матеріали XIX – початку XX ст. У каталозі 1903-1938 рр. записано 499 назв науково-природничих журналів і газет (усі іноземними мовами), які музей передплачував чи отримував завдяки обміну. Серед зарахованих до списку є чимало повних комплектів низки фундаментальних журналів із часу їх заснування. Серед багаторічних комплектів, які використовуються науковцями і в наш час, є: "Sylwan" (з 1820), "Zeitschrift für Entomologie" (з 1847), "Journal für Ornithologie" (з 1853), "Verhandlungen der Keiserlish - Königlichen Zoologisch - Botanische Gesellschaft in Wien" (з 1859), "Sprawozdanie Komisyi Fiziograficznej" (з 1867), "Oesterreichische Botanische Zeitschrift" (з 1872), "Łowiec" (1878), "Pamiętnik fizyograficzny" (з 1881), "Rozprawy i Wiadomości z muzeum im. Dzieduszyckych" (з 1914), "Polskie Pismo Entomologiczne" (з 1921), "Bulletin of Entomological Research" [London] (з 1922) та багато інших.

У фонді музейної бібліотеки зберігаються 269 папок, кожна з яких містить від 10 до 80 відбитків (копій статей) XVIII-XX ст. На 125 папках, виготовлених за життя В. Дідушицького, вибито золотом його ініціали і назви матеріалів, які в них зберігаються. Усі матеріали, багато з яких містять автографи авторів, стосуються Галичини і прилеглих територій. Матеріали, що зберігаються в папках (на 90% писані латинським друком), висвітлюють різноманітність підходів, поглядів на ту чи іншу наукову проблему.

У бібліотеці музею знаходиться великий фонд картографічних матеріалів (карт та атласів), які є обов'язковим атрибутом повсякденної роботи з музейними колекціями. Хронологічні межі цих матеріалів починаються з 1772 р. Більшість із них охоплює територію Галичини і висвітлює політико-адміністративний устрій регіону у різний історичний час, наприклад, карти королівства Галіції і Лодомерії (1855 і 1872), Галіції і Буковини (1870) тощо.

Картографічні фундаментальні праці основних картографічних шкіл і значних видавців ХІХ ст., а саме Ф. Гандтке, К. Флемінга, Г. Фрайтага та ін., достатньо повно представлені у фондах бібліотеки.

Серед картографічних матеріалів кінця XIX ст. особливої уваги заслуговують великомасштабні карти, виготовлені Австрійським цісарським військовим картографічним інститутом на замовлення Австрійського генштабу. Це карти масштабів від 1:75000 ("спеціальні") до 1:200000. Серед них наявні "спеціальні" карти Карпат і західних теренів України. Дотепер цінним є "Атлас геологічний Галіції", який складається з 74 геологічних карт (64×52 см) з текстами до атласу (1887-1911), більшість з яких написані працівниками музею (М. Ломницьким, Ю. Семірадським, В. Шайнохою та ін.).

У бібліотеці музею також зберігаються плани міст – Львова, Відня, Праги, Кракова, Санкт-Петербурга, Нью-Йорка та ін. Найцінніший з них – "План міста Львова", виданий Міською радою у 1868 р.

Збірка рукописних матеріалів (авторських оригіналів), що залишилась у бібліотеці музею, охоплює період від 1819 до 1939 рр. Серед цих матеріалів історичну цінність має архів родини Дідушицьких. Тут зберігаються: Статут ординації Дідушицьких, господарські документи про власність родини з 1845 р., ділове листування сім'ї, особисті записники та наукові праці фундатора музею, алфавітні списки книг, зроблені В. Дідушицьким.

Цікавими для науковців є авторські рукописні праці, серед яких наукові статті, монографії, реферати геолога Л. Цейшнера, зоолога Е. Шауера, природознавців М. та Я. Ломницьких, Ю. Тайсера, лісовода Ф. Вишомирського та ін.

Чималу цінність мають "Sprawozdania Muzeum" різних років до 1937 р., звіти і листування Товариства охорони природи 1930-1940 рр., Статут, Програма і звіти Ентомологічного товариства Галичини, книги відгуків відвідувачів музею з 1871 р.

Бібліотечний фонд містить значну кількість дипломів, грамот, та інших відзнак, якими були нагороджені В. Дідушицький (з 1856) і музей за громадську і наукову діяльність, за значні досягнення і успіхи у всесвітніх і регіональних виставках. Багато з них підписані найвідомішими особистостями тих часів.

Сучасний фонд Наукової бібліотеки музею складається з літератури природничого напряму. За призначенням він ділиться на основний та обмінний.

Основний фонд складається з:
• кириличних книг (книг гражданським друком),
• іноземної літератури до 1939 р.,
• сучасних іноземних книг,
• довідкової і бібліографічної літератури,
• авторефератів і дисертацій,
• сучасних періодичних видань від 1940 р.,
• картографічних матеріалів (географічних, топографічних, історичних та ін.),
• рукописів,
• дипломів і відзнак.

Станом на 1 січня 2025 р. він нараховує 72196 документів (книги, періодика, автореферати дисертацій, відбитки, брошури, буклети).

Обмінний фонд бібліотеки, започаткований ще засновником музею, існував до 1939 р. У 1960 р. він був створений заново. На підставі складеного і затвердженого у 1996 р. "Положення про обмінний фонд ДПМ НАН України", він комплектується науковими публікаційями музею. Книгообмінні зв'язки бібліотека підтримує з профільними установами.

Статистика сканованих книг

В рамках виконання проекту було відскановано загалом 125 книг (101 стародруків і 24 книги, опублікованих в більш пізніші роки) і 12 томів періодичного видання.

Загальна кількість авторів відсканованих книг 110 (книги стародруки: 51, інші книги: 12 та періодичні видання:47).

Загальна кількість відсканованих сторінок 36233 (книги стародруки: 31372, інші книги: 2543 та періодичні видання: 2318). Всі вони були після сканування були піддані подальшому опрацюванню в графічних редактору і сконвертовані в в формат pdf для розміщення на сайті і подальшому вільному скачуванню і в режимі перегляду без попереднього скачування.

Статистичні дані по скануванню стародруків

Роки	Кількість авторів	Кількість сторінок	Роки	Кількість авторів	Кількість сторінок
1548	1	979	1788	1	293
1714	1	224	1789	1	421
1715	1	225	1791	2	474
1718	1	232	1794	1	742
1721	1	456	1795	1	424
1727	1	70	1797	3	1654
1733	1	44	1798	2	409
1734	1	68	1801	1	62
1746	1	640	1803	1	60
1760	1	824	1804	2	367
1761	1	68	1806	1	315
1763	1	50	1807	1	346
1766	1	247	1809	1	822
1767	1	392	1811	2	465
1768	1	224	1812	1	501
1770	2	218	1816	2	984
1772	2	304	1817	2	605
1773	1	42	1818	1	204
1774	2	1118	1819	1	69
1775	2	671	1821	5	1082
1777	3	1796	1822	4	1412
1778	1	982	1823	3	224
1779	2	1936	1824	2	297
1780	1	500	1825	4	791
1781	3	2419	1826	1	102
1782	2	906	1827	1	152
1783	4	2028	1828	2	112
1785	1	336	1829	1	584
1786	1	188	1830	3	806
			1831	2	456
Всього сторінок:					33422

Статистичні дані по скануванню інших книжок

Роки	Кількість авторів	Кількість сторінок
Без дати	1	142
1834	1	37
1836	1	70
1842	2	429
1844	1	268
1850	2	233
1853	1	320
1854	2	192
1855	2	230
1856	1	100
1857	3	1473
1858	1	104
1859	3	742
1860	1	139
1864	1	132
1865	1	63
1869	1	60
1870	1	53
1874	1	98
1876	1	69
1877	3	1117
1880	1	306
1881	3	319
1882	2	226
1883	1	279
1884	2	363
1885	2	292
1886	3	204
1887	1	284
1888	3	325
1890	1	99
1892	5	624
1893	2	253
1894	3	1518
1895	1	54
1898	3	392
1906	1	234
Всього сторінок:		11843

Статистичні дані по сканованим періодичним виданням

Роки	Кількість авторів	Кількість сторінок
1915	10	322
1916	7	216
1917	8	573
1918	9	297
1919	16	436
1921	9	215
1923	12	147
1924	9	112
Всього сторінок:		2318