Проєкт з оцифрування наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАНУ

Проєкт спрямований на оцифрування найбільш цінних екземплярів книг які, зберігаються у стінах бібліотеки Державного природознавчого музею НАНУ.

Здійснення такого важливого проєкту, в поточних складних умовах для України стало можливим лише завдяки допомозі ГО “Дунайсько-Карпатська Програма / Danube-Carpathian Programme”, яка профінансувала закупівлю потрібної для процесу оцифрування такої потрібної техніки, а насамперед спеціалізованого книжкового сканера і ноутбука для обробки отриманих сканів.

В 2024 році проект оцифрування стародруків здійснюється в рамках проекту "Voice for Nature Foundation".

Статистика проекту

В рамках виконання проекту було відскановано загалом 125 книг (101 стародруків і 24 книги, опублікованих в більш пізніші роки) і 12 томів періодичного видання.

Загальна кількість авторів відсканованих книг 110 (книги стародруки: 51, інші книги: 12 та періодичні видання:47).

Загальна кількість відсканованих сторінок 36233 (книги стародруки: 31372, інші книги: 2543 та періодичні видання: 2318). Всі вони були після сканування були піддані подальшому опрацюванню в графічних редактору і сконвертовані в в формат pdf для розміщення на сайті і подальшому вільному скачуванню і в режимі перегляду без попереднього скачування.

Статистичні дані по скануванню стародруків

Статистичні дані по скануванню інших книжок

Статистичні дані по сканованим періодичним виданням

В бібліотеці музею зберігається близько 120 стародруків (до 1800 року), найстаріший з яких датований 1548 роком. Стародруки мають більше історичну цінність. А от більш нові (видані до 1939 року), які стосуються досліджень регіону Галичини та прилеглих територій - мають наукову цінність. Наша бібліотека є однією з найстаріших бібліотек України природничого профілю. Науковці у сучасних дослідженнях звертаються до джерел, відтак, ці книги мають не тільки важливе історичне значення, але й велике значення для сучасних науковців.

Основою її фонду була унікальна збірка, яку започаткував Юзеф Каласанти Дідушицький (1776-1847). У своєму маєтку в с. Поториця на Сокальщині (Львівська обл.), збираючи унікальні книги, стародруки, рукописні матеріали, пергаментні й іконографічні матеріали, Ю.Дідушицький заснував бібліотеку, яка була відома як "Поторицька бібліотека". Підтримуючи зв'язки з книгарнями Львова, Кракова і Відня, здійснюючи книгообмін з відомими бібліофілами, і, завдячуючи своїм фінансовим можливостям, Ю.Дідушицький зібрав бібліотеку у кількості понад 10 тис. томів.

У 1857 р. його син Володимир Дідушицький (1825-1899) перевіз бібліотеку з Поториці до Львова і з 1863 р. почав комплектувати її виключно природничою літературою, яка станом на 1.03.1865 р. нараховувала 18325 друкованих томів, 321 одиницю рукописних книг, 203 документи (з яких 93 пергаментних), 1473 автографи, 2568 малюнків.

З 1858 р. Поторицька бібліотека стала доступною для науковців, журналістів, письменників і студентів. Збереглися "Правила випозичання книг Поторицької бібліотеки", датовані 1866 р., та журнали обліку випозичених книг 1863, 1868-1900 р.р.

З 1870 р. бібліотека почала функціонувати як складова частина заснованого В.Дідушицьким Природничого музею. В 1950 р. бібліотека поповнилася природничою літературою (близько 20 тис. одиниць) з Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. На сьогодні бібліотечний фонд складає понад 70 тис. одиниць збереження.

У бібліотеці музею зберігаються книги, починаючи від XVI ст., історико-культурна та наукова цінність яких очевидна. У фонді представлено понад 100 іноземних стародруків, серед яких: перша енциклопедія природознавства "Природнича історія" римського вченого Плінія Старшого, видана у 1548 р. (палеотип) і 1779 р. у 37 книгах; книги давньогрецького філософа і вченого Аристотеля, який вніс вагомий внесок у становлення біології як науки.

До таких унікальних книг належать і прижиттєві видання всесвітньо відомих природознавців - перша енциклопедія зоологічних знань швейцарського природознавця, бібліографа К.Геснера "Історія тварин" у 5-ти томах (1598-1613); книги польського природознавця шотландського походження Ю.Йонстона, серед яких "Природнича історія" (1650-1653); книга французького письменника, популяризатора науки Б.Фонтенеля "Бесіди про велич світу" (1765); книги німецького ботаніка Й.Х.Шребера, зокрема, "Опис трав з їхніми рисунками" (1769); енциклопедія "Історія природи" (1785) французького природознавця Д.-Л.Бюффона, який на 100 років раніше Ч.Дарвіна досліджував проблему походження видів; багато видань наукових праць шведського природознавця К.Ліннея, виданих до 1778 р.; перша "Природнича історія безхребетних" (1792) французького вченого Ж.Г.Брюгієра; книги Ж.-Б.Ламарка, Н.Поди, Г.В.Добеля та багато інших, виданих до 1800 р.

Періодичні видання бібліотеки завжди були важливою складовою частиною фонду. В них широко представлені матеріали XIX - початку XX ст. У каталозі 1903-1938 р.р. записано 499 назв науково-природничих журналів і газет (усі іноземними мовами), які передплачував музей чи отримував завдяки обміну. Серед зарахованих до списку є чимало повних комплектів низки фундаментальних журналів із часу їх заснування. Серед багаторічних комплектів, які використовуються науковцями і в наш час, є: "Sylwan" (з 1820), "Zeitschrift für Entomologie" (з 1847), "Journal für Ornithologie" (з 1853), "Verhandlungen der Keiserlish - Königlichen Zoologisch - Botanische Gesellschaft in Wien" (з 1859), "Sprawozdanie Komisyi Fiziograficznej" (з 1867), "Oesterreichische Botanische Zeitschrift" (з 1872), "Łowiec" (1878), "Pamiętnik fizyograficzny" (з 1881), "Rozprawy i Wiadomości z muzeum im. Dzieduszyckych" (з 1914), "Polskie Pismo Entomologiczne" (з 1921), "Bulletin of Entomological Research" [London] (з 1922) та багато інших.

У фонді музейної бібліотеки зберігаються 269 папок, кожна з яких містить від 10 до 80 відбитків ( копій статей ) XVIII - XX ст. На 125 папках, виготовлених за життя В.Дідушицького, вибито золотом його ініціали і назви матеріалів, які в них зберігаються. Всі матеріали, багато з яких з автографами авторів, стосуються Галичини і прилеглих територій. Матеріали, що зберігаються в папках (на 90% писані латинським друком), висвітлюють різноманітність підходів, поглядів на ту чи іншу наукову проблему.

У бібліотеці музею знаходиться великий фонд картографічних матеріалів (карт та атласів), які є обов'язковим атрибутом повсякденної роботи з музейними колекціями. Хронологічні межі цих матеріалів починаються з 1772 р. Більшість їх охоплює територію Галичини і висвітлює політико-адміністративний устрій регіону у різний історичний час, наприклад, карти королівства Галіції і Лодомерії (1855 і 1872), Галіції і Буковини (1870) тощо.

Картографічні фундаментальні праці основних картографічних шкіл і значних видавців ХІХ ст., а саме Ф.Гандтке, К.Флемінга, Г.Фрайтага та ін., достатньо повно представлені у фондах бібліотеки.

Особливий інтерес серед картографічних матеріалів кінця XIX ст. представляють великомасштабні карти, виготовлені Австрійським цісарським військовим картографічним інститутом на замовлення Австрійського генштабу. Це карти масштабів від 1:75000 ("спеціальні") до 1:200000. Серед них наявні "спеціальні" карти Карпат і західних теренів України. Дотепер цінним є "Атлас геологічний Галіції", який складається з 74 геологічних карт (64?52 см) з текстами до атласу (1887-1911), більшість з яких написані працівниками музею (М.Ломницьким, Ю.Семірадським, В.Шайнохою та ін.).

Значну частину картографічних матеріалів складають карти Росії із зображенням території України, які відтворюють події Першої світової війни.

Що стосується планів міст, то в бібліотеці музею є плани Львова, Відня, Праги, Кракова, Санкт-Петербурга, Нью-Йорка та ін. Найцінніший з них - "План міста Львова", виданий Міською радою в 1868 р.

Збірка рукописних матеріалів (авторських оригіналів), що залишилась у бібліотеці музею, охоплює період від 1819 до 1939 р.р.

Серед цих матеріалів історичну цінність має архів родини Дідушицьких. Тут зберігаються: Статут ординації Дідушицьких, господарські документи про власність родини з 1845 р., ділове листування сім'ї, особисті записники та наукові праці фундатора музею, алфавітні списки книг, зроблені В. Дідушицьким.

Цікавими для науковців є авторські рукописні праці, серед яких наукові статті, монографії, реферати геолога Л.Цейшнера, зоолога Е.Шауера, природознавців М. та Я.Ломницьких, Ю.Тайсера, лісовода Ф.Вишомирського та ін.

Чималу цінність мають "Sprawozdania Muzeum" різних років до 1937 р., звіти і листування Товариства охорони природи 1930-1940 р., Статут, Програма і звіти Ентомологічного товариства Галичини, книги відгуків відвідувачів музею з 1871 р.

Бібліотечний фонд має значну кількість дипломів, грамот, та інших відзнак, якими був нагороджений В.Дідушицький (з 1856) і музей за громадську і наукову діяльність, за значні досягнення і успіхи у всесвітніх і регіональних виставках. З 84 дипломів і грамот - 59 підписані найвідомішими особистостями тих часів.

Сучасний фонд Наукової бібліотеки музею складається з літератури природничого напряму. За призначенням він ділиться на основний та обмінний.

Основний фонд складається з:

• кириличних книг ( книг гражданським друком ),
• іноземної літератури до 1939 р.,
• сучасних іноземних книг,
• довідкової і бібліографічної літератури,
• авторефератів і дисертацій,
• сучасних періодичних видань (30 мовами світу) від 1940 р.,
• картографічних матеріалів (географічних, топографічних, історичних та ін.),
• рукописів;
• дипломів і відзнак.

Обмінний фонд бібліотеки, започаткований ще засновником музею, існував до 1939 р. В 1960 р. він був створений заново. На підставі складеного і затвердженого у 1996 р. "Положення про обмінний фонд ДПМ НАН України", він комплектується з наукових публікацій музею. Станом на 1 січня 2023 р. він нараховує 71954 документів (книги, періодика, автореферати дисертацій, відбитки, брошури, буклети). Книгообмінні зв'язки бібліотека підтримує з 48 профільними установами.